Це треба знати!

Статті

Передумови виникнення панічних атак у мене

Як почались мої панічні атаки

Справжні причини панічних атак

Причини ваших панічних атак

Що таке панічні атаки, чому виникають?

Глибокі причини виникнення тривожних станів та панічні атаки як один із їх наслідків

Як зробити так, щоб ПА ніколи більше не повертались

Раптові тривожні стани при ПА, навіть коли ви довгий час ніби були здорові

Як зменшити кількість панічних атак до 2-3 лише за один місяць, а їх силу на 90%

Чому я проти таблеток при панічних атаках?

Вивільнення власних бажань, робити те, що дійсно хочеш, не боятися

Цінність ПА при виборі друзів, коханої дівчини

Дуже важливими у особистісному розвитку є добрі відносини із батьками

Перевтома та її вплив на тривожний стан і панічні атаки

Не дайте близьким завадити вам бути щасливим у роботі

Панічні атаки допомогли мені змінити життя на краще – я кайфую від цього!

Практична вправа щоб знайти свої причини панічних атак

Панічні атаки і алкоголь

Нестандартні, але цікаві методи релаксації при лікуванні ПА

Нестандартні, але цікаві методи релаксації при лікуванні ПА

Стандартні методи я вже розглядав і їх можна знайти на цьому сайті. Також я говорив, що вони поділяються на два види – ті, які допомагають зрозуміти приступ, не боятися його і як діяти коли він почався – медитація, вправи із диханням, фізичні навантаження; та ті – які у вашій підсвідомості та виявляють глибинні причини виникнення ПА – це комплекси, негативні та неправильні життєві установки, причини стресу та інше. Сьогодні ж – цікаві методи боротьби із панічними атаками та тривожними станами. Як завжди, усе на моєму досвіді.

Перший спосіб релаксації для багатьох людей, особливо консервативних, може здатися відверто дурнуватим, але це психологічна техніка, яка визнається та використовується психологами. Я про це не одразу дізнався, але дійшов поступово. Почалося все із того, що прибираючи, я знайшов старі засохлі фарби гуаші сестри, коли вона ще навчалась у молодших класах. Я їх розвів водою з під крана і фарба була готова. Але в мене не було пензлика і я вирішив почитати про малювання як метод релаксації у Гуглі. Знайшов багато цікавого, і хоча я малювати не вмію, мені дуже цього хотілося і був страшенний азарт помалювати. І в Інтернеті я знайшов, що психологи рекомендують малювати… пальцями! Саме так, вмочуєш палець у фарбу яку бажаєш і мазаєш по листку. Вважається, що таким чином виходять невивільнені емоції, які колись залізли у голову. Можна малювати на певну тему, а можна просто. Я малював та певну тему, яку я придумав сам і що з цього вийшло – судіть самі. Перша тема була страх, друга тема – панічні атаки.

Страх
Страх
Панічні атаки
Панічні атаки

Не знаю, чи це допомагає вилікувати тривоги і панічні атаки, але я відчув себе дуже піднесено і задоволено під час такого малювання. Наступного разу треба спробувати намалювати щось на позитивну тему. Також раджу робити це на самоті або попередити рідних, щоб вони не подумали, що ви геть уже здуріли 🙂

Для тих же, кому не подобається такий метод, раджу використовувати більш простий і доступний, а головне, ви його вже практикували і раніше. Зацікавились що це? Це читання книги. Саме так, читати художню літературу. Взагалі, дуже важливо для відновлення нервової системи зберігати чергування праці та відпочинку, а відпочинок має ділитися на пасивний та активний. От книга це і є пасивний відпочинок. Це набагато краще за телевізор чи ігри на комп’ютері в плані заспокоєння нервової системи. Ніхто не говорить вам не дивитись телевізор чи забути про ноутбук, але книга може бути одним із видів вашого відпочинку. Наприклад я, будучи у бабусі, знайшов книгу 60-х років минулого століття. Я почав її читати і… зацікавився. Це не телевізор. Коли ти там, у книзі, ти переживаєш ті всі події наче сам, відволікаєшся від реальності і це особливе відчуття, яке важко передати словами. Я також знайшов інформацію, що читання дозволяє добре розвантажити та заспокоїти нервову систему. Згадайте, ви ж любили читати у дитинстві і отримувати задоволення? Що заважає отримати його зараз? Не читали у дитинстві? Спробуйте зараз 🙂 І швидкого вам видужання.

Читай також: Вивільнення власних бажань, робити те, що дійсно хочеш, не боятися

Панічні атаки і алкоголь

Дуже важлива стаття, яка допоможе вам зрозуміти що із вами насправді відбувається. Все це пережив я сам, тому тут я можу бути кращим експертом. В наш час, коли стиль життя та культура тісно пов’язані з алкоголем вам просто необхідно прочитати що із вами.

«Встав зранку після п’янки і відчуваю дуже сильну тривогу. На другий день після алкоголю боюсь залишатись вдома. Молився Богу, щоб мені стало легше на другий день після того як багато випив. У всіх звичайний бодун, а мені жахливо страшно іти на роботу з похмілля. Після п’янки на другий день відчув раптовий приступ страху і тривоги, калатання у грудях, відчуття, що я помираю, хотів викликати швидку. Випив кави на другий день після сильної п’янки і стало дуже страшно, заніміло підборіддя і руки, калатає серце викликав швидку – сказали все нормально. Я не такий як усі – мені з похмілля дуже страшно і погано мабуть у мене алкоголізм. Випивши алкоголю страх і тривога пропадають – я алкоголік?» – Якщо щось із цього про тебе, або схоже – ти тут де потрібно. Я поясню, що із тобою.

Є така хвороба нервової системи, яка внесена у реєстр хвороб нервової системи – тривожний розлад та панічні атаки. Виникає на фоні постійного стресу та пригнічення нервової системи, а у момент додаткового сильного удару по нервовій системі, яким може бути що завгодно – конфлікт вдома, на роботі, смерть близької людини і МАЙЖЕ ЗАВЖДИ – надмірне вживання алкоголю та досить часто – кофеїн – тобто речовини, що мають сильний негативний вплив на нервову систему – виникає панічна атака – той самий величезний незрозумілий тваринний страх, де ви думаєте, що помираєте, що з’їхали з глузду, що у вас серцевий напад, а ваші друзі та рідні розводять руками і не розуміють що з вами, бо і ви не розумієте що з вами. Часто близькі люди не вірять вам та говорять, що ви все видумали, що ще більше заставляє вас сумніватися у собі і “накручувати” що ви особливий, що ви такий один, що ви сходите з розуму, помираєте, грішні і так далі.

Отже, скоріше за все у вас панічний розлад, крайнім виявом якого є панічні атаки. Хоча, сходити в лікарню та перевірити стан організму, зокрема серцево-судинної системи необхідно, проте думаю у вас саме ця хвороба. Проте я не лікар, а лише із власного досвіду описую можливі симптоми та думки. Втішним є те, що ви НЕ алкоголік, як могли подумати, хоча алкоголік теж може мати панічні атаки, а людина, яка відчуває панічні атаки та намагається їх «вирішити» за допомогою алкоголю має великий ризик таки стати алкоголіком. Як це відбувається?

Панічні атаки і алкоголь

Джерелом панічних атак є постійний стрес, який часто триває роками чи місяцями. Це не раптова суперечка в магазині чи скандал вдома. Це щось інше, те – у чому ви живете постійно. Як правило – це робота, яка вам не подобається, де від вас вимагають завищених очікувань, панує атмосфера швидкого результату та зверхності. Це може бути робота, пов’язана із очікуванням телефонних дзвінків, часто неприємних, де людину примушують робити те, що вона не хоче. На фоні цього людина підсвідомо шукає вихід – жаліється друзям та рідним, але не звільняються в силу багатьох причин – зарплати, утримання сім’ї, слабкої волі та починає вживати алкоголь, щоб заспокоїтись. Але підступність алкоголю в тому, що він лише спочатку трохи заспокоює, а потім в рази пригнічує і так вже хвору нервову систему і ось вона не витримує і ви відчуваєте панічну атаку. Це спосіб вашого організму донести до вас, що ви не на тому шляху. Правильний шлях – забрати джерело стресу – звільнитись з стресової роботи, перестати спілкуватись із неприємними людьми, сходити до психолога і виявити та вирішити внутрішній конфлікт тощо. Можливо ви також відчуваєте незадоволення собою, або живете не своїм життям. Наприклад, у школі всі рідні очікували що ви маєте бути відмінником і отримувати лише найвищі бали з усіх предметів, а якщо ви раптово отримали погану оцінку, можливо навіть із за необ’єктивності вчителя або і просто недовчили то вас за це вдома сильно сварили або били. Вас заставляли бути перфекціоністом – жити в таких рамках, в яких жити нереально і це завдає постійний стрес та незадоволення собою, а несправджені очікування стають для вас травмою. Таке виховання має продовження і в дорослому житті, адже модель цієї поведінки переноситься і в доросле життя. Це я лише навів приклад, але з нього кожен при потребі може зробити власну аналогію.

В чому капкан алкоголю при панічних атаках?

Як я вже казав, алкоголь на певний час розслабляє нервову систему і ви відчуваєте в цей момент себе прекрасно, тривоги немає і ніяких панічних атак і поготів. Потім ви спостерігаєте, що в стані алкогольного сп’яніння панічних атак не має, не має того страху і починаєте вживати алкоголь. Ще гірше, якщо ви на наступний день після п’янки відчули жахливу тривогу яка переросла у панічну атаку і щоб не відчувати її випили алкоголь знову. На певний час алкоголь дійсно заспокоює панічну атаку, але ж він по-перше не знімає її справжню причину, по-друге добиває нервову систему і це викликає нові і нові панічні атаки, які людина знову заливає алкоголем і вже не може зупинитися. Це замкнене коло, яке викликає алкогольну залежність і людину часто починають лікувати від неї, якщо встигнуть – або людина перестає вживати алкоголь, думає що в неї алкоголізм, але панічні атаки повертаються знову. Людина не розуміє як так? Дуже просто. Причиною панічних атак є не алкоголь, він лише провокує їх появу, а справжні причини у вашій голові і їх потрібно виявити і позбутися.

Я вище навів приклад, що часто робота може бути потужним джерелом стресу, але часто є і інші джерела. Наприклад, вас сильно побили у минулому і ви боїтеся ходити по вулиці або чоловік постійно кричить на дружину і розвів вдома справжню тиранію куди їй страшно повертатись з роботи тощо. У кожного причини індивідуальні, але багато із них можна ототожнити.

Що робити якщо у вас панічні атаки після алкоголю?

По перше, на певний час перестати вживати алкоголь. Будь який і повністю. По друге, почати працювати над собою – режим дня, фізичні навантаження, медитація. Якщо курите – бажано покинути або хоча б зменшити кількість сигарет. Розібратись з справжніми причинами панічних атак і позбутись їх джерела. Варто перестати робити те, що ви не любите, почати присвячувати більше часу собі та своїм справжнім інтересам, робити улюблену роботу – одним словом, знайти себе і ви побачите наскільки почне на краще швидко змінюватись ваше життя. Якщо ж ви вчора перепили і сьогодні у вас панічна атака після вживання алкоголю найкраще допомагає медитація. Вона за кілька хвилин зніме приступ. Постарайтесь в цей день не навантажувати нервову систему. Поїдьте десь на природу – до річки, в ліс – там, де нема людей. Пийте багато води. НЕ пийте ніякого алкоголю, бо від цього буде тільки гірше і гірше. Нам про це мало хто говорив, але алкоголь потужний наркотик, психотроп, хоч і легальний і він дуже негативно впливає на будь яку нервову систему навіть здорової людини, а у вашому випадку він взагалі неприпустимий до вживання мінімум на пів року. Зрештою, це ваше життя і вирішувати тільки вам.

Я же бути без алкоголю навіть при панічних атаках?

Ви маєте усвідомити, що у вас хвора нервова система. Люди, в яких хвора печінка чи серце теж не п’ють, отже маєте перестати і ви.

Чи маю я покинути пити алкоголь назавжди якщо у мене панічні атаки?

Якщо у вас немає алкоголізму, то не обов’язково. Не вживати алкоголь потрібно як мінімум пів року. Відновиться нервова система – все стане на свої місця, але не радійте передчасно, що знов зможете бездумно бухати. Почнете налягати на алкоголь і нервова система знову може дати збій. Лікування панічних атак має на увазі в першу чергу зміну способу життя, а по-друге навіть світогляду. Одним із обов’язкових методів у лікуванні панічних атак є медитація. Повірте, що навіть через два місяці щоденної медитації ви по-іншому почнете дивитись на алкоголь, людей які його вживають, на свій стан та відчуття коли ви п’яні, на тих, хто проводить більшість своїх днів за чаркою. Це відбудеться саме по собі, повільно і поступово, але це обов’язково відбудеться, як тільки ви почнете лікуватись від панічних атак. Якщо ви не сприймаєте цю інформацію, ви все рівно рано чи пізно повернетесь сюди, але, можливо уже після відвідин лікаря та крапельниць у лікарні. Не доводьте себе та свій організм до неприємностей. Доля дає вам шанс стати кращим та жити якісно новим, щасливим життям, хоча, сто відсотків зараз ви цього ще не розумієте, навіть більше – ви опираєтесь цій інформації. Це нормально, адже всі ми виросли в такому суспільстві і з таким способом життя, тому в нас зараз такий світогляд, який треба змінювати і організм перший за всіх сигналізує вам про це, хоча в не самий приємний спосіб – панічними атаками.

Усі п’ють, а як я буду в колективі?

Це вже вам вирішувати – хочете ви вилікуватись від тривожного розладу і панічних атак чи стати обузою для рідних в майбутньому, впасти в депресію, зачинитися в 4-х стінах або спитися і стати алкоголіком. Лікування панічних атак НЕ сумісне з алкоголем. Тому в який спосіб вам його НЕ пити – вирішуйте самі. Є багато спортсменів, що його не вживають, є хворі люди, що його не вживають. Хворі і ви, просто в Україні про цю хворобу мало знають. Вилікувавшись від панічних атак можна допускати вживання алкоголю на свята, але це не має бути похід в бар щоп’ятниці до ночі, а потім клуб у суботу і так по колу. Хтось так може, ви – ні, але ви не повинні себе відчувати збитковим чи неповноцінним, а при умові якщо ви почнете працювати над собою, щоб позбутись панічних атак, а ви таки почнете, ви побачите наскільки більше вам повезло ніж тим, хто і далі проживає своє життя за схемою робота-кабак-ліжко-робота, ви побачите що панічні атаки допомогли змінити ваше життя кардинально на краще, хоча і довелося постраждати, побоятись, а потім почати одужувати. Вам потрібно зрозуміти, що той стиль життя, який ви ведете зараз не сумісний із поняттям здоров’я та вашого справжнього покликання і майбутного; ви – вільна істота, яка може займатись тим, чим хоче насправді, але ви самі поставили собі обмеження і рамки у вашій же голові; можливо це “допомогли” зробити ваші рідні або оточення, суть не в цьому. Я більше ніж впевнений, що ви не працюєте над фізичним тілом, не займаєтесь спортом – ніяким, навіть не робите ранкову зарядку, не їздите хоча б на велосипеді і не ходите на плавання. Майже не буваєте на природі, на прогулянці. Більшість часу ви проводите за комп’ютером – на роботі, потім вдома. Вдома дивитесь телевізор, часто гнітючі новини, або читаєте їх в Інтернеті. Сидите без мети у соцмережах. Ви просто живете за інерцією. Ви не пробували ніколи медитацію, але вже негативно настроєні і не вважаєте її серйозним заняттям, а дарма – саме вона на 90% допомогла мені позбавитись панічних атак і відчути себе щасливим. У вас не має плану на майбутні 5 років, 3 роки або хоча б рік. За відпочинок ви сприймаєте алкоголь, клуб або кафе де всього цього вдосталь і за ваші ж гроші, зароблені на важкій стресовій роботі. Навіть якщо ви і вибрались на природу – то там неодмінно море алкоголю – бо як же інакше? Таким був і я, автор цього сайту, жив життям без мети і страждав панічними атаками. Але одного разу я прийшов до розуміння і подумав: Агов! Схаменися, хіба це дійсно те чого ти хочеш чи це чиїсь ідеї, вкладені в твою голову фільмами, рекламою, телебаченням чи друзями або рідними, куди їм їх теж вклали ті ж реклама, фільми, телевізор, світобачення. Часто стиль життя, який ми ведемо це те, що вигідно і цікаво комусь та з якоюсь метою, але не нам самим. Згадайте себе в дитинстві. Ви були щасливі простим речам – бігати, гратися, з’їсти грушку. А сьогодні ви чомусь думаєте, що не можете перестати вживати алкоголь навіть на пів року, бо без нього не цікаво, не весело, вас осудять, не зрозуміють і т.д. Такі установки прийшли не зразу і позбутись їх нелегко, та й не варто позбуватися всіх, але більшості треба позбутись і почати обов’язково треба, особливо якщо у вас панічні атаки і постійна підвищена тривожність.

Є люди, які страждають панічними атаками і щоб не відчувати їх – ідуть по пиво або щось міцніше. Але це не ліквідовує проблему. І так знову і знову по колу. Якщо ця людина випадково опинилася десь там, де немає магазинів і пива чи алкоголю або не має при собі коштів, у неї може початися панічна атака тільки від думки, що їй нема як «допомогти» собі, якщо почнеться панічна атака, а саме: немає пива, а якщо почнеться панічна атака, що робити? Як її заглушити? Немає магазину! Магазин зачинений! Немає грошей! Ось такі думки і все – тривала і сильна панічна атака готова до дії – накриває з ніг до голови. Це дуже схоже на алкоголізм, бо людина відчуває потребу в алкоголі, але це не так. Людина шукає спосіб заглушити приступ паніки та страху і знайшла поганий спосіб – алкоголь, який хоча і допомагає майже миттєво, але потім ще більше до великого жаху гнітить нервову систему. Таким самим способом можуть бути заспокійливі таблетки. Як тільки їх немає у кармані людина починає тривожитись, панікувати і панічна атака знову тут як тут. Людина шукає спосіб не відчувати панічних атак та як зробити так, щоб їх не відчувати.

Я навчу тебе як природнім і безкоштовним способом позбутись панічних атак, бо по пиво під час приступу раніше бігав і я, і таблетки теж я пив, але все давало лише миттєвий ефект. Дієвий спосіб позбутись панічних атак – медитація. 5-10 хвилин і сама страшна панічна атака проходить. Мені це дуже допомогло, а якщо ти не віриш – ніхто не заважає тобі принаймні спробувати. Це безкоштовно і не займає багато часу, а ефект просто шикарний. Медитація працює тут у багатьох напрямках – допомагає зменшити кількість ПА, їх силу, зрозуміти що робити під час приступу, вчить як не боятися приступу, вчить зрозуміти себе та знайти справжні причини чому ПА взагалі у вас виникли.

Практична вправа щоб знайти свої причини панічних атак

Якось сам по собі я надумав таке зробити і ця ідея блукала в мене в голові приблизно тиждень, але ніяк не втілювалась в життя – чи то через відсутність бажання, чи то через домашні клопоти, чи то через брак самодисципліни. І ось я таки це зробив. Я взяв аркуші паперу А4 і почав згадувати коли відчував панічні атаки. Коли відчув першу, коли відчув другу і так далі. Обставини в яких я був тоді я записував. Кожна окрема панічна атака на окремому листку. Це виглядало приблизно так:

Перша ПА. Зупинка громадського транспорту. Перед цим випив міцної кави. На другий день після вживання алкоголю. Після корпоративу на роботі.

Друга ПА. В маршрутці. На другий день після вживання алкоголю. Літом на морі. Коли в маршрутці я зрозумів, що не можу покинути її коли захочу, якщо мені раптом стане погано.

Третя ПА. На роботі. Коли я зрозумів, що не зможу покинути робоче місце, якщо мені стане погано.

Четверта ПА. На роботі, на другий день після вживання алкоголю, коли зрозумів, що не можу покинути робоче місце.

П’ята ПА. На роботі, коли не міг покинути роботу, поки не дороблю завдання.

Шоста ПА. На роботі, треба терміново доробити проект і я не можу піти, коли захочу додому.

Сьома ПА. В маршрутці – не можу покинути її якщо мені стане погано.

Восьма ПА. Вдома, коли терміново мушу доробити завдання, бо інакше не можу покинути комп’ютер, коли я захочу.

Дев’ята ПА. В кафе за столом, коли я чекаю на те, поки принесуть їжу і не можу покинути це місце, бо я не сам і до того ж я ще не заплатив.

Насправді, таких різних ситуацій і панічних атак було набагато більше, але я написав основні і багато з них повторювались. Кольорами я виокремив схожі причини при кожному конкретному випадку моєї панічної атаки. Спершу написане здавалось нелогічним, але коли я подивився, то осягнув причини! Гляньте самі по кольорах. Причини щоразу одні і ті ж, або взагалі одна. А інші чинники тільки сприяли посиленню або виникненню ПА. Далі розшифрую.

Перше місце зайняла виділена червоним причина не можу покинути певне місце коли захочу. У 100% випадків мої панічні атаки траплялись там, де я не міг покинути місце з власної волі. Будь то столик у кафе, день народження рідних, маршрутка, робоче місце чи черга на пошті або в банку. Зараз, після двох місяців роботи над собою у цих місцях та у цих ситуаціях я відчуваю підвищену тривогу, але вже не ПА. Я вважаю, що саме через стресову роботу все і почалось. До цієї роботи я ПА не відчував ніколи. Мабуть саме десь тут я «запхнув гусака у пляшку» і довгий час не знав як його витягнути звідти. А це не так і важко, але тільки якщо знайти як ти його туди запхнув. Фізична робота або робота яка мені подобається приносила мені тільки радість або була нейтральною. Тільки змінив роботу на офісну – через певний час знову почав відчувати ПА. Зрозумівши ситуацію виникнення ПА можна цю ситуацію відпустити і все стане на свої місця. Панічні атаки зникнуть і залишиться лише певний тривожний стан, а це вже умовний рефлекс і він зникне поступово сам, адже вже немає основного – причини панічних атак. Саме якась причина, яка із вашої свідомості перекочувала в підсвідомість і викликає ваші панічні атаки. Її треба згадати, продумати і відпустити. Щоправда, я не думаю, що якщо причиною була стресова робота в офісі, я цю причину зрозумів і відпустив, то якщо я повернусь на схожу роботу то ПА вже не відбуватимуться. Мабуть потрібно робити те, що хочеш або принаймні щось нейтральне, а не мучити себе тим, що не твоє. Така у вас особливість організму – чутлива, не загартована або травмована нервова система. Тому, хто пережив інфаркт не бажано займатись важкою фізичною працею, аналогічно тому, хто пережив ПА не варто займатися надто стресовою роботою. Хочуть інші тебе бачити працівником офісу, нехай хочуть, але це твоє життя і якщо тобі це не подобається – не працюй там, ось і все. Проте якщо це зробити, то повне видужання не настане раптово. Джерело стресу то зникло, але воно залишило свій травмуючий слід – і нервова система має відновитись після травми і зміцніти.

Друге місце – виділена зеленим причина – на другий день після вживання алкоголю. Над цією я міркував довго. Я думав алкоголь є основною причиною, але ж іноді я вставав зранку і все було добре. Якщо я випивав небагато або пиво – ПА після цього не траплялись ніколи. Це все залежало від тонусу нервової системи. Якщо вона пригнічена і «розшатана», а я ще випивав алкоголь, бо таким чином я думав зніму стрес, пов’язаний з роботою то я обов’язково на другий день відчував ПА. Навіть у здорових людей на другий день по алкоголю спостерігається сильне пригнічення діяльності нервової системи, а що вже говорити про тих, хто хворіє на тривожний розлад та панічні атаки. Проте, алкоголь не був першопричиною моїх ПА, як бачимо, але провокував їх виникнення. Ми взагалі часто входим у порочне коло. Робота – стрес, щоб зняти стрес – алкоголь, алкоголь – поганий сон і знову робота – тобто усі чинники тавмують і пригнічують нервову систему і є стресовими. А хіба це не спосіб життя сучасного жителя міста? От у когось виникають ПА та тривожний стан на цьому фоні, а хтось має міцнішу нервову систему і витримує, але він може захворіти на інші хвороби, наприклад – серцево-судинні.

Інші причини я не вважаю взагалі причинами, а лише провокаторами виникнення панічних атак на фоні пригніченої нервової системи, ці провокатори – кофеїн, нікотин, алкоголь. Кожен із них діє по-різному, з різною силою та в різні часові проміжки, але це все провокатори і вони можуть дуже сильно вплинути на виникнення і перебіг панічної атаки. Якщо усунути «провокатори», то ПА можуть відбуватись рідше, але не зникнуть, адже це не їх причина, тому панічні атаки і тривога залишаться, якщо не попрацювати над глобальними причинами їх виникнення – а це вже у психології, установках, комплексах. Тому потрібно працювати над собою в плані розвитку і виявлення цих причин. Можна звернутися до психолога, можна і треба займатись медитацією, яка не лише допоможе знизити кількість панічних атак та їх силу, а й зрозуміти справжні глибинні причини панічних атак та розібратися в собі, зрозуміти чого ви хочете від життя – де жити, на якій роботі працювати та інше.

Читай далі: Панічні атаки і алкоголь

Несподівана підвищена тривожність

Як я виявив раніше шляхом цікавого психологічного прийому, підвищена тривожність, дискомфорт які можуть перерости в панічну атаку часто виникали у мене тоді, коли я не міг покинути певне місце по своїй волі тоді, коли я захочу. Це тісно пов’язано із моїми колишніми двома роботами в офісі, причому одна з них була закордоном. Ці роботи вимагали швидкого результату, напруженого графіку та були дуже стресовими. Як правило, не вміючи правильно розслаблятись від стресу я в той час продовжував палити цигарки, а на вихідних вживав із друзями алкоголь – це якраз те, що ще більш негативно впливає на і так напружену нервову систему, тобто фактично то було не розслаблення, а ще більше навантаження. Отож, джерело стресу може бути будь-яке, але часто це може бути робота і джерело стресу потрібно усунути. Звичайно, зробити це одразу не вийде, тому потрібно навчитись справлятись зі стресом і розслаблятися – тільки природно, а не за допомогою алкоголю. Природніми способами розслабитись служать медитація та помірні фізичні навантаження, наприклад – велосипед, плавання.

Я усунув головне джерело стресу  –  роботу яка постійно травмувала мою нервову систему і заставляла жити у постійному стресі, що врешті решт призвело до панічних атак, які відбувались щоразу частіше. Я перестав вживати алкоголь і палити цигарки на певний час, бо після кожної цигарки я бачив як різко підвищується дискомфорт і тривожність. Я перестав пити каву і міцний чай, бо кофеїн збудливо впливає на нервову систему і викликає підвищену тривожність. Я почав займатись ранковою зарядкою, їздою на велосипеді і головне – медитацією. Після кількох днів медитації зранку та увечері (двічі на день) панічні атаки перестали мене турбувати. За місяць повністю зникла і тривожність, хоча до цього з’являлась досить часто. За два місяці я відчув себе набагато краще. Я перестав відчувати панічні атаки повністю і навіть пройшов тривожний стан, але з останнім я ще маю проблеми. Підвищена тривожність часто проявляється там, де у мене раніше траплялись панічні атаки. Особливо це відбувається часто і досі, якщо це пов’язано із колишньою роботою.

Ось сьогодні я запланував свій день по-своєму. Почав його із ранкового тренування, потім пішов у душ, поїв, але прийшов мій друг, йому потрібна була моя допомога і… в мене з’явилась тривожність і дискомфорт. Щось непередбачуване, а головне – знову – прийдеться робити щось, що я не хотів і я не можу це покинути, бо другу треба допомогти – знову причина моїх колишніх панічних атак в дії – неможливість покинути певне місце по своїй волі. Допомога ще й була пов’язана із колишньою роботою. Ми пішли до знайомого мого друга і мені потрібно було зробити багато дзвінків закордон, щоб допомогти йому з роботою. Тобто – допомога знайомому друга. Там ми випили кави. Увесь час поки я там перебував я відчував підвищену тривожність і дискомфорт в момент набору номера. Така, здавалося б, раніше звичайна для мене річ стала сьогодні значним джерелом стресу. Але попри те, що я не встиг зробити ранкову медитацію, відчував постійний дискомфорт вдома у знайомого друга перед дзвінками і взагалі, а після кави взагалі тривожність різко піднялася на 10 хвилин, в загальному я впорався – панічної атаки не було.

Несподівана підвищена тривожність

Прийшовши додому я зрозумів, що медитація та фізичні навантаження таки добряче допомагають моїй нервовій системі укріпитися, але цей процес триває повільно, бо інакше просто не може бути. Хотілося б, щоб навіть підвищена тривожність не виникала в тих місцях де раніше були ПА, але ж раніше там були ПА – а це набагато не приємніше. Отже, прогрес є і я радий поділитися цією інформацією із читачем. Вдома я одразу зробив швидку медитацію і це мене добряче розслабило і зараз я пишу цю статтю.

Звичайно, хочеться бути як здорові люди – як мій друг та його знайомий, які просто сиділи сьогодні і для них це все було звичним проміжком дня, а для мене новою боротьбою із собою і мало кому можна поділитися, бо мало хто тебе дійсно зрозуміє, але я вистояв вкотре і радію з цього приводу. Я хочу вкотре показати людям, котрі страждають на панічні атаки та тривожний стан, що із цим можна боротися, хоч це і не швидко, але я сам є одним із живих доказів того, що з ПА можна боротися і подолати їх. Здається, що  я уже все зрозумів, осмислив, працюю над собою, але тривога виникає знову. Це нормально, хоч і демотивує та є неприємним відчуттям. Це означає, що ще не всі закутки підсвідомості позбавлені справжніх причин панічних атак, а можливо так організм показує, що та робота яка була та приносила забагато стресу йому неприємна, тобто щось типу «не йди вже цим шляхом, це неправильний шлях». Бажаю тобі натхнення у боротьбі із панічними атаками та тривожним станом і пам’ятай – ти такий не один чи не одна і все в твоїх силах.

Панічні атаки допомогли мені змінити життя на краще – я кайфую від цього!

Сьогодні скажу мабуть абсурдну для багатьох річ – я вдячний своїм панічним атакам та тривожному стану, що вони у мене були. Поясню чому я так вдячний їм 🙂 Справа в тому, що ми самі досить часто не знаємо, що для нас добре, а що погано і живемо у цьому світі абияк. Ми слідуємо чужим ідеям і бажанням, установкам і порадам, ходимо на роботу бо так роблять усі, ідемо вчитися бо так потрібно і тільки дуже-дуже рідко дослухаємось до свого серця, яке насправді підказує нам що ми хочемо робити і як жити. Ми часто відмовляємося змінити навколишнє оточуюче нас середовище тільки тому, що почуватимемось винними перед кимось – перед батьками, які хотіли щоб ми стали юристами, лікарями чи вчителями і потратили кошти і силу на наше навчання; ми боїмося образити родичів, котрі допомогли знайти роботу і хоча вона нам не подобається ми не покидаємо її; ми їдемо закордон на роботу, щоб утекти від обставин і тільки спочатку там відчувається справді щось нове і цікаве, а насправді  усе залишається таким же – бо від себе не втечеш. Вам знайоме бодай щось із цього? Саме життя не за своїми бажаннями, виконування того, чого хочуть або очікують від вас інші і спричиняє постійний дискомфорт і стрес всередині вас – постійний, навіть коли ви спите, а додайте до цього ще стреси в особистому житті, на роботі, потік негативних новин, що ллється як бруд щодня із телевізора, алкоголь, сидячу роботу, запущений фізичний стан тіла – і якщо ви не реагуєте на це ніяк і продовжуєте повільно вбивати себе і мучити, організм же має якось реагувати на це? От він і реагує панічними атаками – зауважте, що хоча вони і неприємні, але ще ніколи нікого не вбили. Панічні атаки – це спосіб нашого мудрого організму донести до нас, що ми щось робимо не так, живемо не так, робимо не те що хочемо і так далі – у кожного причини індивідуальні, але їх можна підвести під певний спільний знаменник.

Я із особистого досвіду, та із досвіду інших людей, які перемогли панічні атаки можу сказати – панічні атаки дозволяють змінити своє життя у кращу сторону. Після того, як ви починаєте жити повноцінним життям, займатися улюбленою справою, підтримуєте своє тіло у здоровій формі (а, як ми знаємо, в здоровому тілі здоровий дух), займаєтесь роботою над собою шляхом медитації (очистка «мозкового сміття» –  відпускаєте різні нав’язливі думки, тривогу, страх), аналізуєте своє життя та поведінку відносно себе і оточуючих людей, вдосконалюєтесь – панічні атаки не будуть відбуватися, тому що їм просто немає чому відбуватися – відсутня причина, адже якщо палець притулити до холодного заліза, ви не обпечетесь – так і тут – відсутній той вогонь, який увесь цей час грів залізо, до якого ви торкались – вогонь – це в даному випадку тривога, невдоволення, погані думки і постійне напруження – свідоме і несвідоме.

Панічні атаки допомогли мені змінити життя на краще - я кайфую від цього!

Через два з половиною місяці, як я почав працювати над собою, я відчув наскільки на краще змінюється життя, якщо ви зрозуміли, чого ви дійсно хочете від нього. Панічні атаки допомогли мені зрозуміти – ти ідеш не туди! Після того, як я почав займатися ранковою зарядкою (або не тільки ранковою, а коли прокинусь), їздою на велосипеді на дальні дистанції, прогулянкою на природу, медитацією – я став кайфувати від буквально більшості усього, що я роблю протягом дня. Я радію, коли мені вдалося прокинутись рано і бачити, як прокидається місто і природа. Я даю невелике фізичне навантаження і знаю, що від цього я зразу відчую певний дискомфорт, але потім я буду енергійним і веселим протягом дня. Я іду в душ і мені приємна тепла вода і холодна вода, що загартовує мене, а потім знову тепла здається ще приємнішою. Вода змиває з мене втому від ранкової зарядки. Далі я знаю, що мене чекає гарячий і смачний м’ятний чай з булочкою та маслом і двома невеликими цукерками – якраз щоб насолодитись сніданком, і на цьому приємності не закінчуються – далі 10-хвилинна ранкова медитація. Я радію від кожного моменту життя і від очікування приємних безкоштовних простих щоденних речей, які приносять радість. Після медитації я одночасно дуже енергійний, але спокійний і можу сфокусуватися на своїх завданнях, – на тому, що я маю робити. Робота для мене теж приємна, бо приносить мені задоволення – і я з нетерпінням очікую її, бо те, що я роблю корисне для інших людей, я допомагаю їм у певний спосіб і також я радію від того, що це приносить мені, безперечно, матеріальне задоволення, яке я зможу потратити на себе і свою сім’ю, тобто знову принести радість собі і рідним. Я роблю те, у чому раніше сумнівався і я знаю, що це я створив сам, я це можу і я відчуваю впевненість у собі і своїх силах і можливостях; я більше не ходжу на нудну роботу, чекаючи коли закінчиться день, коли перестане дзвонити той дурний телефон, ходячи на постійні перекури і каву, які ще більше нервують і виконувати іноді зовсім ідіотські завдання начальника або колег, що вище за статусом у роботі, але десь зовсім далеко у розумі і таким чином просто проживаючи дорогоцінні миті свого життя. Я повністю інакше почав ставитись до алкоголю – хоча це порівняно легкий спосіб на короткий час отримати задоволення, потім прийде і розплата – похмілля та удар по нервовій системі і здоров’ю загалом, а радість від життя можна отримувати постійно, безкоштовно і без похмілля на другий день, а у випадку панічних атак алкоголь і взагалі заборонений, адже нервова система і так виснажена, а алкоголь тільки добиває її – саме тому, коли у всіх, хто вчора увечері випивав із вами – похмілля, у вас – нестерпні муки. Я схуд на обличчі, у мене зникли «боки», але я не прикладав до цього надто багато фізичних зусиль і не використовував спеціальної дієти. Ученні дослідили, що стреси негативно впливають на гормональний стан організму, що сприяє відкладенню жиру на животі і боках – думаю це саме мій варіант :-). І хоча я ще маю «животик», я люблю своє тіло таким, як воно є, проте я впевнений, що і живіт зникне. Якби не панічні атаки, що траплялися зі мною, які як дороговказ показали мені куди йти, це все траплялося б і надалі, і я впевнений – призвело б до більш сумних наслідків. Доречі, у тих місцях, куди я раніше боявся вийти через ПА, панічних атак я або не відчуваю або замість них тільки злегка частішає серцебиття і певний невеликий дискомфорт – ще не до кінця зник умовний рефлекс тривоги. Ці місця у мене – черга на пошті, в банку, місця, які я не можу покинути по своїй волі. Ось так, протягом двох з половиною місяців змінилось моє життя і якщо мій приклад вас надихнув, нічого не заважає вам почати робити хоча б дещо із перерахованого мною вище. Поступово ви прийдете до того, що зрозумієте, наскільки такий спосіб життя кращий і додасте інші пункти, або навіть знайдете щось своє. Я не кажу, що ви зміните усі свої звички кардинально, але почнете жити набагато краще. Я, наприклад, курю цигарки, після приблизно місячної перерви, але роблю це зазвичай увечері після завершення дня, або удень, але тільки коли мені захотілось, а не за компанію чи звичкою, наприклад, десь коли я спостерігаю за природою, але в загальному це 3-4 сигарети на день. Звичайно, це недобре, але я поки що так хочу. Проте, краще взагалі покинути курити, якщо ви страждаєте панічними атаками. Алкоголь не вживаю взагалі – і не хочеться, до того ж він заборонений під час панічних атак. Те ж саме із кофеїном – каву не п’ю, хоча я її і раніше не любив, а чай люблю трав’яний або зелений.

Бажаю Вам теж поступово стати на такий шлях, де Ви зможете робити те, що захочете і відчуватимете радість від життя. Насправді, життя складається із великої кількості маленьких моментів і чим більше таких моментів Ви зробите щасливими, тим щасливішим буде Ваше життя в загальному. І навіть, якщо це звучить дивно – нехай панічні атаки Вам у цьому допоможуть, адже зараз Ви на старті довгої, але цікавої і приємної дороги під назвою самовдосконалення.

Читай далі: Практична вправа щоб знайти свої причини панічних атак

Не дайте близьким завадити вам бути щасливим у роботі

Сьогодні розкажу як найрідніші близькі люди, які дійсно щиро бажають вам добра, можуть позбавити вас можливості добитися успіху у житті. Я вже писав, що для того, щоб позбутись панічних атак важливо займатися тією справою, яка тобі подобається, навіть якщо спочатку все здається дуже складно, нереально і приносить мало коштів. Не потрібно нікого слухати, крім свого серця і не питати порад у знайомих чи навіть найближчої родини, бо те, що відчуваєте ви – це основа і вам краще знати, що ви хочете робити, а думки рідних – це їхні думки, що базуються на їх досвіді і ставленні до життя, а досвід у кожного різний.

У мене був період, коли я зайнявся улюбленою справою, але тоді займався нею як хобі і коли воно почало приносити непоганий прибуток, а основна робота приносила хоч і більше грошей, але разом із тим постійний стрес, не подобалася мені і потім під час неї і великою мірою і через неї почали траплятися панічні атаки я вирішив цю роботу покинути, а хотів щоб хобі стало основним джерелом прибутку, присвятивши йому основний час. Я дурний вирішив порадитися із рідними і «поплакався» яка в мене зараз погана робота і як класно робити те, що я хочу. І що? Ніхто мене не зрозумів, навпаки, сказали що я все видумую, ніякого стресу немає, говорили що я добре заробляю, а моє хобі не здатне бути роботою. Відтоді ПА стали траплятися все частіше і витримавши ще близько року у тому ненависному банку, я звільнився із хворою нервовою системою. Спав по 16 годин протягом першого місяця після звільнення, не міг дивитись телевізор, нервував у публічних місцях і громадському транспорті, дуже мучився після випитого алкоголю і відтоді панічні атаки стали час від часу моїми супутниками. Це було 5 років тому. Якби я тоді, коли ще був здоровий покинув ту дурну роботу і почав робити те, що хочу, то я впевнений, що зараз я заробляв би досить гарні гроші, мав би сім’ю, був би щасливий і не знав би, що таке панічні атаки. Рідних винуватити я не можу, тому що рішення все рівно було за мною, але я надто пізно його прийняв через слабку силу волі, невпевненість і свої страхи і ось у що це все вилилось. То ж якщо ти зараз у такій ситуації як тоді був я і шукаєш як швидко змінити ненависну роботу – не вагайся і дій так як велить тобі серце, інакше все рівно прийдеш до того тільки набагато пізніше і втратиш купу часу як втратив колись я.

Після звільнення я не міг нормально працювати і довгий час лише розважався і серйозно не відносився до роботи. У мене з’явились погана звичка дуже часто розважатися з друзями і був взагалі відсутній режим дня. Я фактично не думав про майбутнє, не займався своїм хобі, котре могло вже тоді перерости у роботу. Якісь певні намагання почати працювати над своїм іноді з’являлися і якби я тоді зробив усе що замислив, зараз теж було б все інакше, але мені заважала власна невпевненість у своїх силах. Я вирішив поїхати закордон, знайшов там офісну роботу, але нервова система вже була хвора, робота монотонна і важка і я знову почав відчувати ПА, щоб їх знівелювати я почав пити алкоголь, бо не знав тоді що зі мною, а алкоголь трохи мені допомагав на певний час, а потім і взагалі «добив» хвору нервову систему. І вкінці я залишився ні з чим – приїхав додому і опинився там, і з тією ж сумою грошей де і був 4 роки тому. Проаналізувавши все своє життя, я почав робити те, що приносило і задоволення і прибуток – оте моє давнє хобі. І вже за три місяці я почав заробляти удвічі більше ніж середня зарплата в місяць і тут на мене чекав удар – панічні атаки, стрес, розставання з дівчиною – коротше кажучи я не знав що таке ПА, що зі мною відбувається і працював розумово, перенавантажуючи свою нервову систему. На півтора місяці я «вибув» із колії роботи, зате після психолога я зрозумів що зі мною і почав працювати над собою. Почав притримуватись режиму дня, і не зважаючи на довгий ремонт вдома старався робити і зарядку і фізичні навантаження і працювати над своїм хобі, яке стало роботою і почало приносити прибуток.

Не дайте вашим близьким завадити вам бути щасливими у роботі

І ось добираюсь до головного. Символічний «удар в спину» іде від рідних коли не чекаєш. Вони підтримують, переживають, але по-своєму – у міру свого розуміння. Коли я за свої зароблені кошти протягом півтора місяця купив гірський велосипед, смартфон, екшн камеру, квадрокоптер і купу дріботні типу лампочки-економки, якась їжа і таке інше – то це до уваги не береться, але бажаючи тобі добра, всі рідні хочуть, щоб ти ішов працювати на «нормальну» роботу – «як усі» і неважливо, що я лишень почав робити те що хочу і вже заробляю вдвічі більше як середня зарплата в країні, все це до уваги не береться. Найгірше те, що цих грошей поки що мало, щоб зняти собі окреме житло і повноцінно працювати окремо, але я до цього прагну і я цього досягну. Аргументи рідних стають дедалі частішими і сильнішими – то ніби жартома, то і всерйоз і іноді так і хочеться крикнути – я вже одного разу вас послухав і що з того вийшло? Але ж справа у мені, а не в рідних, просто у них такий світогляд. Ніхто ані разу не підійшов і не поцікавився що саме я роблю, як я заробляю, я не пояснював, що у мене є перспектива заробляти більше і більше, а не отримувати фіксовану «пайку» щомісяця, яку з’їсть інфляція, що є перспектива мати пасивний дохід – все це пусте. Два місяці щодня був як не ремонт то перестановка меблів і ти ніби і не робиш нічого важливого, але і спланувати день нормально не можеш, та і на роботу це теж не схоже, потім почались сільгосп роботи у селі, а коли нарешті «розвиднилось» і почав робити те що хочу сплановано і щодня, як повноцінну роботу, то у рідних закінчилась відпустка і вони ходять на роботу, а я працюю вдома і їм мене ніби шкода, і ніби щось не так і починаються «поради» по роботі. Це їхнє бачення, а не моє. Мені і лікар сказав, що найближчі пів року краще не будувати грандіозних планів і по роботі в тому числі. Я не хочу ні на яку роботу «на дядю», я не хочу їхати ні за який кордон, я хочу робити те, що мені подобається і я знаю, що якщо я буду дисциплінований і працюватиму постійно я досягну тут неабиякого успіху, але мені потрібен час, який  нарешті вирішив присвятити тій роботі, яку люблю і хочу робити. Я зароблю тут набагато більше ніж за тим кордоном і почуватиму себе комфортно. Я більше не зроблю такої помилки як раніше, не послухаю нікого крім себе, я впевнений у тому що я хочу і впевнений у собі, якщо ж у мене не вийде, то за це рішення відповідальність нестиму тільки я сам, а якщо захочу піти на роботу «на дядю», яких уже перетерпів чи поїхати працювати закордон, то зможу це зробити і пізніше. Я розумію, що рідні переживають бо час летить, але саме зараз я намагаюсь зробити дві справи – видужати і забезпечити основу свого майбутнього, а якщо я піду на якусь «нормальну роботу» то через певний час покину її і повернуся до того, що роблю зараз тільки знову втрачу час. Можливо їм небайдужа думка родичів, сусідів, знайомих? Можливо їм і небайдужа, але мені на ту думку байдуже і я знаю що роблю.

Дивним є те, що всі рідні визнають мене розумним, бо і роботи у мене були престижні, але я їх ненавидів і в школі вчився на відмінно і в університеті мав успіхи і знаю декілька мов, але коли доходить до обґрунтованої мною позиції що я можу робити те, що я хочу, що я можу поступово створити власну справу і вже її маю, просто можу і хочу розвинути її у більших масштабах, – найближчі люди мені не вірять. Вони цього не показують, але це видно по їх поведінці. Як так може бути я не знаю, але від тої зневіри стає не по собі і якось прикро. Вірить і знає лише одна сестра, яка сама працює у схожій сфері. Але я на своєму шляху цього разу і не відступлю від того, що хочу робити. Сподіваюсь, мій досвід буде корисний і вам, якщо ви сумніваєтесь і зараз читаєте цю статтю – плюньте на думку інших і слухайте своє серце, воно не обмане, бо воно знає що для нього – тобто і для вас – краще.

Читай далі: Панічні атаки допомогли мені змінити життя на краще – я кайфую від цього!

Перевтома та її вплив на тривожний стан і панічні атаки

Хочу сьогодні поділитися важливою інформацією для тих, хто бореться із панічними атаками та вже досяг певного успіху або може поки що успіхи не такі очевидні, але ви у процесі. Отож, як ви вже знаєте, поняття панічна атака тісно пов’язане із іншим поняттям – тривожний стан, який є дуже дискомфортним, існує постійно, на відміну від ПА, приносить постійний дискомфорт, має здатність впливати на позитивний стан людини і він є ніби режимом очікування панічної атаки. Відчуття досить неприємне і цей тривожний стан досить часто саму панічну атаку і запускає. За перші два місяці я добився великого прогресу і протягом другого місяця боротьби із ПА я майже забув про тривожний стан, хоча протягом першого місяця я відчував його майже щодня, а особливо зранку, коли тільки прокинувся.

І ось, раптово, одного вересневого ранку, на третьому місяці боротьби із панічними атаками, прокинувшись у неділю зранку я знову відчув той неприємний приступ тривоги. Я прокинувся зранку, десь о 6-й від неприємного відчуття ніби мені щось заважає. Потім знову заснув. Потім мене розбудив будильник і я його вимкнув, але знову відчув те неприємне відчуття, яке мав коли тільки почав боротися із панічними атаками протягом першого тижня і вживав заспокійливі таблетки. Хочеться ніби встати, але ще зарано, встанеш – робити нічого не можеш, якась тривога на душі, лягаєш спати, а заснути не можеш, потім засинаєш – погані сни сняться, знов прокидаєшся – ось приблизно такі симптоми. Я знову заснув і потім ще раз прокидався, але спав знову. Я проаналізував ситуацію і вже знаю, чому так сталося, а виною всьому цього разу стала фізична перевтома. Підкреслю, саме перевтома, а не втома.

Фізичні навантаження дійсно зміцнюють нервову систему і допомагають їй укріпитися і є важливим елементом у комплексній боротьбі із панічними атаками, але саме помірні фізичні навантаження, які викликають приємну втому, але ні в якому разі не перевтому! Цього разу я підтвердив це на власному досвіді. У мене у бабусі і діда є присадибна ділянка біля хати, де вони вирощують зокрема і картоплю – куди ж без неї. Потрібно було їм допомогти зібрати урожай і перенести мішки у глибокий погріб із крутими сходами. В той день я втомився, навіть трохи більше ніж звичайна втома. Проте я побачив, що не відчуваю звичайної радості, яка настає за годину-дві після того як в міру потрудився, а потім прийняв душ і вже повний сил та енергії можеш робити щось інше. Цього разу цього не було, а це означало одне – перевтома. Наступного дня, в п’ятницю, я почував себе добре і займався розумовою працею на комп’ютері, але вже у суботу, не встигнувши відновити сили прийшлося знову копати інший город, причому вручну, вибирати картоплю, а в довершення, коли вже зовсім втомився – носити мішки за 300 метрів від місця, де копали картоплю, по нерівній місцевості – під високий горбок, між будівлями. Мені було важко і я навіть себе не впізнавав, почуваючи ніби не маю сили, але мішки таки доносив. Я сильно перевтомився фізично і ліг спати досить рано – о 10-й вечора, хоча зазвичай лягав спати о 1-й ночі. І ось посеред ночі і рано мене підняла зі сну невідома тривога, я знову засинав і прокидався і в загальному проспав аж до пів першої дня! Я відчув, що погано себе почуваю. Проаналізувавши вплив фізичних навантажень на нервову систему я знайшов підтвердження, що взагалі фізична праця це певний стрес для нервової системи, а дуже важка фізична праця, ненормована, без режиму і декілька днів поспіль – це великий стрес для нервової системи. Хочу нагадати, що люди, які страждають на панічні атаки по суті мають хвору нервову систему і як і будь-який інший хворий орган чи систему організму її потрібно поберегти під час лікування та одужання. Я ж зробив навпаки – перевантажив завеликою фізичною працею нервову систему і одразу відчув наслідки – тривожний стан, що його я до того не відчував практично більше місяця. Це як коли б хворому на діабет дали з’їсти шоколадку щоб перевірити, як там справляється його підшлункова залоза, що виробляє інсулін. Звучить абсурдно? Ось так і з нервовою системою, але чомусь часто мало хто в це вірить. Особисто я зранку відчув себе так тривожно, як раніше відчував себе після доброї дози випитого алкоголю попереднього вечора.

Перевтома та її вплив на тривожний стан і панічні атаки

Отож, на власному досвіді я переконався, що фізичні навантаження під час лікування панічних атак та тривожних станів мають бути помірні та посильні, але НЕ бездумні, а будь-які перенавантаження, в тому числі і фізичні – не припустимі. Наприклад, частою помилкою родичів хворого на панічні атаки є різкі навантаження хворого фізичною роботою, хатніми обов’язками та всіма речами, яких хворий на панічні атаки до цього не робив – так ніби від цього він візьме і одразу стане здоровим. Це неправильно і може тільки погіршити загальний стан людини, хворої на тривожний стан та панічні атаки. Якщо у людини виник серйозний дисбаланс між фізичною та розумовою активністю (наприклад, цілий день за комп’ютером, на авто або громадському транспорті і ніякого спорту взагалі, а вихідні – алкоголь) то вирівнювати баланс потрібно поступово. Особисто я почав щодня їздити на велосипеді зранку – бо мені так хотілося і було зручно. Через тиждень я почав кататися в обід або увечері і не щодня, а вже два-три рази на тиждень. Те ж саме із фізичною зарядкою – іноді робив її зранку, а іноді вдень, а іноді не робив взагалі. До комп’ютера я взагалі два перші тижні не підходив. Бо не лише не відчував тяги, а й навіть відчував якусь відразу. За місяць я сам за власним бажанням і тягою поступово почав все більше працювати за комп’ютером, але обов’язково чергую це із фізичними навантаженнями – велосипед, іноді плавання, гантелі. Тобто, я чергую фізичні і розумові навантаження, живу за режимом дня і хоча лягаю досить пізно, проте прокидаюсь щодня і лягаю спати майже в один і той же час – а для відновлення нервової системи це теж дуже важливо. Хочу щоб ви звернули увагу на те, що все має бути збалансовано – праця і відпочинок, фізична і розумова праця. А там, де виникає дисбаланс, організм сприймає його як тривогу і це може спровокувати ПА або тривалий тривожний стан і тут не має значення що стане спусковим механізмом, який спровокує панічну атаку – розумове перевантаження, фізична перевтома чи алкоголь – ваша нервова система хворіє і поки вона лікується, її НЕ потрібно виводити з рівноваги будь-якими видами стресу, адже це тільки на довше відтягне процес повного видужання. От коли видужаєте повністю – тоді можна буде бути готовим і іноді допускати певні стресові стани, хоча краще без них, а поки що – бережіть себе і не давайте різко виводити себе з рівноваги.

Читай далі: Не дайте близьким завадити вам бути щасливим у роботі