6-й місяць боротьби з панічними атаками

Взагалі, не скажу що 6-й місяць це у мене місяць боротьби. Правильніше було б назвати цю статтю 6-й місяць після панічних атак. Це місяць великих змін для мене. Почавши боротьбу із панікою, тривожним станом і атаками у липні 2017 року, вже в грудні я раптово зрозумів, що кардинально хочу змінити своє життя, принаймні на певний період. Справа в тому, що позаминулого року в грудні 2016 і на початку січня 2017 я працював в Польщі. Робота в мене була в офісі, але дуже стресова. Я тоді часто відчував панічні атаки, не знав що зі мною і це все примусило мене повернутися в Україну. В січні 2017 я вже був в Україні і потім почав свій шлях видужання. Як було далі ви можете почати читати ТУТ. Але спочатку раджу дочитати і цю статтю.

Отже, майже через рік після того, як я повернувся із закордону в Україну я знову вирішив поїхати закордон. Цим я вирішив, так би мовити, убити декількох зайців. По-перше, я захотів перевірити свій стан і віч на віч зустрітися із труднощами – подорож закордон, стрес, автобус, активна робота і тому подібне. Скажу чесно, що свій вибір я зробив спонтанно у середині грудня. Взагалі, почавши шлях видужання я почав слухати свого серця. І цього разу я відчув, що дійсно хочу їхати. Я не хотів роботи в офісі. Знаючи англійську і польську я вирішив шукати роботу офіціанта. Але я ще і хотів роботу в горах – де свіже повітря, ліс – те що я люблю. І я скажу, що я знайшов таку роботу у Польщі на гірськолижному курорті. Перед відїздом я дуже переживав. Я часто робив медитацію, щовечора молився, робив фізичні вправи. І винагорода за впевненість таки є.

Я потрапив до гарного роботодавця. Я змінив своє оточення. Я працюю в середньому по 12 годин. У мене налагоджений режим дня, я лягаю спати до 23 години вечора і встаю о 7-й ранку – це те про що я так мріяв. У мене хороші колеги по роботі, гарний соціум, оточення. Я спілкуюся протягом дня на декількох мовах. Окрім обслуги і роботи на касі я ще маю роботи по розвантаженню і завантаженню товарів. Я маю і фізичне навантаження і розумове. Я знаю що я добре заробляю і головне – це мені подобається. Такі навантаження мені в загальному подобаються і приносять користь. Спочатку було дуже важко, особливо перший тиждень. Навіть ходьба з дому до роботи по гірській місцевості це вже важко. Перший тиждень боліли ноги. Потім боліла спина. Але потім я звик. Два тижні у наплив сезону у свята я працював взагалі без вихідних. Скажу що ні тревоги ні панічних атак у мене Слава Богу не було. Щовечора перед сном я медитую, а також роблю швидку медитацію зранку, одразу після того як прокинувся і вмився. Я спеціально приїхав на коротку сезонну працю щоб і перевірити себе і щось одночасно підзаробити. Я задоволений своїм рішенням, задоволений тим, що я не злякався сумнівів і страхів і не пішов на повідку панічних атак.

Ще один цікавий момент. Раніше я розповідав, що в мене раніше часто була тривога або панічна атака в банку. Тепер я стою за касою і обслуговую в основному поляків і це на польській мові. Теж ніби стрес, але я задоволений. І от, мені портібно було піти в банк у Польщі. Я прийшов і коли стояв у черзі то в мене була підвищена тривожність. Не дуже сильна, але була. Ось які сильні умовні рефлекси виробляються організмом стосовно панічних атак. Вже скільки часу пройшло, а на банк організм реагує стресом. Така колись нервова робота в мене була у банку і саме тоді почались мої перші панічні атаки.

Декілька разів пробував як вплине на мене алкоголь. Три рази в різні періоди (в т.ч. на Новий Рік 2018 та католицьке Різдво) пив гаряче вино. Швидко сп’янів, але на 5 хвилин, а потім ефект зник. Відвик 🙂 Раз пив пиво – одну пушку, але мені на другий день відчувалося ніби похмілля. Не бачу сенсу в вживанні алкоголю – перевірив себе і вистачить. Краще медитація – безкоштовно і класно.

Ще скажу що зараз я знаю, якщо я погано себе відчуваю, немає настрою чи втомився, я знаю що в мене є надійний “друг”, який завжди допоможе і виручить – це медитація. Будь коли, будь де, навіть одна-дві хвилини – це вже добре. В автобусі, за столом, навіть, вибачте, в туалеті, якщо більше немає де 🙂

Ось такий шостий місяць. Щиро надіюсь, що мій досвід надихає людей боротись і не здаватись. Ось отримав сьогодні лист від читача сайту Наталії Левицької:

Доброго дня, я сподіваюся, що ви і далі успішно просуваєтеся у своїй боротьбі. Дякую вам за ваш сайт. Це перший інтернет ресурс з цієї теми, який мене надихнув.

Отримуючи такі листи я відчуваю особливе натхнення та задоволення і це ще більше мотивує і далі допомагати людям в боротьбі з панічними атаками. Це найприємніше, що може бути. Я задоволений тим, як складається моє життя і вдячний за схвальні відгуки моєї роботи. Я роблю це щиро від серця, тому що знаю як мені було важко колись і хочу щоб Вам – кому це потрібно, це дійсно допомогло. Навіть сьогодні, після 12 годин роботи я натхненно надрукував цю статтю – для тих людей кому це потрібно. Дякую всім і бажаю швидкого видужання!

2 replies on “6-й місяць боротьби з панічними атаками”

Є такий стан що не реально вийти з дому не то що переїхати з іншої країни. А напади порівнюються ніби викинули з літака без парашуту і ти летиш півгодини а то і більше затрачуючи енергію для боротьби щоб вижити, але це марно

Стас, я не міг спокійно вийти в магазин чи сходити на Нову Пошту. Банк для мене був каторгою, про яку ти пишеш. Маршрутка це взагалі невимовний жах, коли ще й вийти не можна.
Зрозумій, чим більше ти закриваєшся вдома, тим більше ти погіршуєш свій стан і заганяєш себе в глибшу яму.
1) Сідаєш на велосипед і просто крутиш педалі. Їдь за місто. Найкраще в ліс якщо є. Нема – тоді в поле, пофіг куди аби подалі від людей на природу. Береш із собою воду в рюкзак і вперед. В мене були моменти коли я в пік атаки ледве міг схопити пляшку щоб набрати води з під крану, вхопити рюкзак, і вийти до гаража там де велосипед. Але тільки я починав крутити педалі як атака проходила. Але я не здавався і крутив далі. Хочеш, можу навіть вислати посилання на відео на ютубі де я катаюсь в цей день. А ще три місяці до того випадку я виходив з дому, проходив 300 метрів, в мене бумкало в голові, жара, піт і в черзі на новій пошті накривала паніка. Так що велосипед і погнав. Не бійся, не здохнеш, просто їдь.
2) Бухаєш? Пиво а на вихідні похід з друзями в кабак, клуб, і щось міцніше? Забудь! На рік так точно. Не Бухаєш? Добре, це значно прискорить видужання.
3) Після того як ти походиш спокійно по лісу з велосипедом, просто ходи, милуйся природою, слухай спів пташок. Ходи так довго аж захочеш їсти. Далі спокійно сідай на велосипед і їдь додому. Бажано не спішити, а зловити кайф. Приїдеш додому, помийся, поїж (більше фруктів і овочів) і пошукай в гуглі про медитацію. Або пиши сюди комент. Я побачу і скину посилання на безкоштовний курс. Це реально допомагає завжди. Коли я поїхав на роботу в Польщу, були моменти коли я починав боятися атаки паніки, ішов в туалет, і робив коротку пятихвилинну медитацію. Виходиш спокійний з туалету як удав і в такому настрої легкого блага.
Ти не один. Пиши в разі потреби. І давай, піднявся з дивану і виконуй мої поради.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *